top of page

Перша психологічна допомога (частина 2)

       У цьому відео продовжується опис прийомів першої психологічної допомоги, які варто надавати людині у стані гострого стресу. З нього ви можете дізнатися, представники яких професій часто потрапляють в ситуації гострого стресу або зтикаються з ниму своїй професійній діяльності. Тут розказуюється як допомогти людині у стані плачу, страху, істерики, агресії.

Як навчити дитину виражати свої емоції

       Як навчити дитину виражати свої емоції
🔹 Знайомимо дитину з емоціями. 
Для цього можна взяти будь-які картки «Емоції» або емоційний кубик і розказати дитині, які емоції бувають. Важливо при цьому обговорити, коли саме людина може сердитись, сумувати, радіти тощo.
🔹 Проговорюємо дитині свої емоційні стани, наприклад «радію, коли ти посміхаєшся» чи «мені сумно, коли ти так поводиш себе».
🔹 Допомагаємо дитині розібратись зі своїми почуттями, даючи їм назву, наприклад «мені здається, ти сердишся, тому що ми не купили нову іграшку», «ти сумуєш, бо твоя подружка поїхала?».
🔹 Не блокуємо емоції дитини фразами на зразок «не кричи», «не плач», «чоловіки не плачуть» і т.п. Виникає емоційне блокування, дитина отримує установку про те, що емоції виражати не можна. Це заборонено.
🔹 Самі виражаємо емоції. Коли батьки все тримають у собі, дитина засвоює саме такий зразок поведінки. Чим дорослішою вона буде ставати, тим більше емоцій буде залишатись всередині. 
Отже, важливо самим навчитись екологічно «випускати пар» і навчити цьому дитину. Дозволяйте собі проживати ті стани, які є.
🔹 Треба донести до дитини інформацію, що будь-яка емоція має право на існування, вона виникає без бажання дитини. Але вже дитина може вчитись управляти своїм емоційним станом, що зовсім не означає тримати все в собі. 
Дитина повинна чути від вас фразу «я тебе розумію, ти сердишся, але …» Тоді вона не буде боятись розказати вам про свої тривоги і переживання.
Якщо ж дитина все ж таки буде тримати все в собі, то це прямий шлях до нервових зривів або психосоматичних розладів

 
       За матеріалами Донецького навчально  - методичного центру психологічної служби.

Перша психологічна допомога у стані гострого стресу

       Спробуйте вправи на усвідомленість (або ж майндфулнес)
Це справді класний інструмент боротьби зі стресом і тривожністю —
водночас приємний і доступний, де б ми не були. Головне — зосередитися на
моменті «тут і зараз» та залучити якомога більше органів відчуття.
       Коли стресу забагато, нам важко зосередитися: ми гальмуємо, тут
пропускаємо, там недочуваємо, в обід нарешті поснідаємо, а чим — за
годину вже не памʼятаємо Техніки майндфулнес допомагають
переключатися, а ще — дають мозку простір для заспокоєння і концентрації.
       Ви можете спробувати цю техніку на ранковій каві, улюбленій музиці,
понюхали березень… .Або спробуйте просту техніку з улюбленою стравою
чи смаколиком.
- Відкладіть телефон, відсуньте ноутбук.
- Зосередьте на страві всю свою увагу.
- Порозглядайте її.
- Порахуйте кольори, які бачите.
- Вдихніть аромат страви.
- Опишіть його подумки.
- Повільно відкусіть шматочок чи скуштуйте першу ложку.
- Відчуйте температуру страви, її окремих інгредієнтів
- Смакуйте
- Сконцентруйтеся на тому, як поєднуються смаки складових
- Ковтайте повільно
- Порівнюйте смак та післясмак
- Не відволікайтеся та насолоджуйтесь кожним шматочком чи кожною
ложкою.
- На ці 10 – 15 хвилин є тільки ви та ваш улюблений смаколик

Що таке ресурс та де його взяти , аби пережити складні часи

Що таке емоційні гойдалки

Якщо дитина не розповідає про свої почуття

Як реагувати дорослим

  • Опишіть можливі почуття дитини, поясніть, що в складній ситуації людина може відчувати злість, гнів, сум, занепокоєння за життя близьких: батьків, братів, сестер, друзів.

  • Не змушуйте дитину говорити.

  • Скажіть дитині, що вона може до вас звернутися.

Що робити дорослим

  • Намалюйте прості смайлики для різних почуттів на великих аркушах. Розкажіть коротеньку історію про кожен смайлик. Наприклад, пам’ятаєш, коли ти почув звуки вибухів у тебе було налякане обличчя.

  • Або «Діти, як і дорослі дуже засмучуються, коли їм доводиться їхати зі свого рідного дому».

  • Дайте дитині матеріали для поробок та ігор, щоб вона могла через творчість висловити свої почуття. Використовуйте емоційно забарвлені вислови, щоб зрозуміти, що дитина відчуває. «Яка страшна картина. Ти злякався, коли побачив вогонь?»

Як почати турбуватися
про ментальне здоров'я

       Початок нового року – час обіцянок собі. Пообіцяйте турбуватися про ментальне здоров’я: своє та своїх близьких. Якщо не знаєте з чого почати, ось кілька порад:
       Почніть із дрібниць
- Проводьте більше часу на свіжому повітрі.
       Проходьтеся парком після роботи. Станьте туристом у своєму місті. Пийте більше води. Замініть додаткову каву чи чай склянкою води.
- Потурбуйтеся про баланс між роботою та особистим життям.
       Проводьте більше часу з близькими, поверніться до своїх хобі, а іноді просто – байдикуйте.  Час від часу дозволяйте собі улюблені смаколики і насолоджуйтеся ними без відчуття провини.
- Частіше кажіть «дякую».
       Зокрема і собі. Лягайте спати на годину раніше. Позбудьтеся шкідливої звички – засинати з новинами в руках.
- Ставте перед собою цілі.
       Досягайте їх, святкуйте свої перемоги та винагороджуйте себе. Знайдіть найбільш комфортні для себе правила та техніки для самодопомоги в стресових ситуаціях і приділяйте їм  якусь кількість часу щодня.
- За потреби звертайтеся до спеціалістів з ментального здоров’я.

Допомога близькій людині,
яка знаходиться в ситуації стресу

       Це відео присвячене особливостям допомоги близьким людям, що знаходяться в стрессовій ситуації.
       В ньому є відповіді на питання: " Чому допомагати можна лише тоді, якщо ти сам (сама) в порядку?" та " Як підтримати людину, щоб не зробити гірше?". Відео містить застереження від фраз підтримки, які не працюють.

Як опанувати страх та тривожні думки

Не поспішайте сваритися чи ображатися, якщо людина…

       

  • Довго не відповідає у чатах або ігнорує дзвінки

Це може свідчити про її тривожний стан, але навала чатів чи купа дзвінків може лише посилювати це відчуття.

  • Раптом змінює плани.

Раптова хвиля тривоги може змусити людину скасувати плани в останню мить і їй буде складно пояснити це тим, хто не мав такого досвіду.

  • Уникає особистих зустрічей, віддаляється.

У вільний час людина з посиленою тривожністю може залишатися на самоті. Їй важко зустрічатися з друзями або колегами і удавати, що все добре.

  • У розмові уникає зорового контакту.

Це не завжди ознака неповаги або байдужості. Людина з тривожністю часто уникає особистих контактів, чи воліє, аби на неї геть не звертали увагу. Тож розмова віч – на- віч і зоровий контакт можеть бути для неї некомфортними.  

  • Говорить без зупинки та перебиває.

У стані тривоги важко контролювати думки та емоції, які рвуться назовні. А іноді людям настільки нестерпна тиша, яка виникає в розмові, що вони всіляко намагаються її заповнити. 

  • Поводиться зверхньо, дратується через дрібниці, спалахує гнівом.

Людина з тривожністю часто перебуває « на грані», і будь – яка емоція може стати « останньою краплею».

      Придивіться до людини. Врахуйте, що на її стан і поведінку можуть впливати події, про які ви не знаєте. А ще ніколи не зайвим буде просто запитати: «ТИ ЯК?», «Я можу тобі чимось допомогти?»

     Спорт та ментальне здоров'я тісно пов'яязані, створюючи неперевершений симбіоз, який сприяє гармонійному розвитку кожної людини.
     Під час фізичної активності наш організм виділяє ендорфіни, відомі як «гормони щастя», що знижують рівень стресу.
     Важливо враховувати, що спорт — це не лише фізичне навантаження, але й засіб для зміцнення психіки. Регулярна фізична активність допомагає покращити когнітивні функції, збільшує концентрацію та поліпшує здатність до прийняття рішень. Також, вона виступає ефективним засобом запобігання та лікування деяких психічних розладів, включаючи депресію та тривожність.
     Піклування про ментальне здоров'я має стати звичною відповідальністю кожного!

Як підтримати та заспокоїти дитину під час воєнних дій

       Війна увійшла у наше життя...

І стільки усього змінилося в ньому. Попри наше бажання захистити дітей від її жахіть – війна є у їхній свідомості. Вони думають про неї, переживають за її хід, бачать її у снах, малюють у малюнках. І вони питають про неї нас дорослих: чому на нас напали? що буде з нами? чи ми можемо померти? коли війна закінчиться? А де ми будемо жити, якщо наш будинок розбомблять? і т.д.

         Нам не просто самим з цими запитаннями, не на всі знаємо відповіді, про деякі не хочеться навіть думати...

Але водночас  так важливо, щоби наші діти не були наодинці з цими запитаннями – і щоб вони могли з нашою допомогою знайти ті відповіді, які допоможуть бачити дорогу, по якій вони зможуть з нашою підтримкою пройти крізь усі ці випробування війни.

  1. Будьте відкритими до обговорення теми війни. Дітям важливо знати, що вони можуть говорити з нами на цю тему, говорити чесно і відверто про все, що їх хвилює.

  2. Спробуйте знайти разом з дитиною мудрі відповіді. Діти потребують ясності і правди. Тому шукаймо разом слова та пояснення, які будуть відповідями на те, що турбує дитину.

  3. Відповідайте не лише на запитання, але й на почуття дитини. Важливо дати дитини зрозуміти, що ми бачимо та розділяємо її тривогу та смуток. Коли почуття дитини розділяють, вона не залишається з ними наодинці і їй стає легше.

  4. Інколи найкращою відповіддю на запитання є казка, малюнок або дія. Багато речей діти краще розуміють через казки та історії. В них вони можуть знайти відображення своїх почуттів та приклади поведінки.

                                           Центр здоров’я та розвитку «Коло сім’ї»

Реакція на гострий стрес

       В цьому відео ви знайдете опис трьох реакцій на гострий стрес "бий - тікай - завмирай". В ньому описана особливість стрес - реакцій людини та надані рекомендації щодо запобігання довгострокових реакцій на стресові події, зокрема використання технік заземлення.

Як впізнати вигоряння

       Коли втома накопичується, зникають мотивація, інтерес до роботи чи звичних справ, які до цього приносили задоволення, інколи навіть бажання спілкуватися з оточуючими.
       Таке фізичне чи емоційне виснаження також зветься «вигорянням». Аби не вигоріти, підтримуйте баланс між роботою та особистим життям. І почати варто з простого
   -припиніть перевіряти робочі чати у вихідні.
   - А ще встановіть певні межі та навчіться казати «ні», коли задач вже й так багато;
   - лягайте спати вчасно та повноцінно харчуйтеся;
   - виділяйте час «для себе» — для своїх хобі, догляду за собою чи навіть ледарства;
   - розвивайтеся, «прокачуйте» свою творчість, вивчайте щось нове й корисне;
   - святкуйте найменші успіхи й перемоги, винагороджуйте себе.
       Усі ми часом буваємо «не норм», і це природно

Як полегшити свій стан, коли відчувається сильна тривога

1. Спробуйте зрозуміти, що вас турбує. Це допоможе перетворити тривогу на страх і
    зменшити напруження.
2. Порухайтесь, зробіть якусь фізичну вправу. При тривозі м’язи напружуються, що           спричиняє ще більший дискомфорт. Будь – яка фізична вправа допоможе зменшити напруження.
3. Дайте своєму мозку якесь завдання. Порахувати, згадати вірш, придумати риму.
4. Використовуйте надійні джерела інформації та споживайте новини дозовано. Відсутність
    інформації турбує, але безперервне читання новин, теж не йде на користь, посилюючи
    тривогу.
5. Слідкуйте за своїм фізичним станом. Приділяйте достатньо часу відпочинку та сну.       Добре харчуйтеся, адже тривога забирає багато ресурсу.

З програми психологічної допомоги «Сета Україна»

Як зменшити вплив негативних емоцій на психічне зддоров'я та зберегти ресурси нервової системи

псих.здор.jpg

Як залишитися психічно здоровими в умовах стресу

Вплив стресу на ментальне здоров'я

Як впоратися з негативними емоціями

Поради щодо збереження ментального здоров’я.

мент.здоров'я.jpg

         З дитинства нас вчать піклуватися про фізичне здоров’я. На жаль, мало розпові­дають, як берегти ресурси нервової сис­теми. Але хіба хто скаже, що мозок є менш важливим, аніж м’язи?

         Спробуй додати в життя ці прості звички. Вони допоможуть поповнювати ментальні ресурси:

       Намагайся достатньо спати. Не забу­вай провітрювати кімнату перед сном.

  • Не читай новин зранку й перед сном. Хоча б спробуй.

  • Переглянь свій інформаційний раціон і викинь із нього контент, що не несе користі, а навпаки — шкодить самопо­чуттю.

  • Уникай переїдання. Не «заїдай» стрес фаст-фудом чи солодким.

  • Спробуй відмовитися від алкоголю та нікотину. Бо згодом вони додають  тобі ще більше суму. Також з’явля­ються проблеми зі сном.

  • - Фізична активність корисна не тільки для м’язів. Вона чудово розвантажує голову.

  • Частіше гуляй.

  • Роби собі теплі ванни чи душі.

  • Якщо в тебе немає творчого хобі, спробуй знайти щось для себе: малю­вання, музика, танці… Спитай свою внутрішню дитину, чого їй не вистачає.

  • Не соромся ділитися з близькою люди­ною своїми відчуттями, щоб негатив не накопичувався всередині.

стрес.jpg

Як стрес впливає на організм

bottom of page